лучатися

-а́ється, недок., лучи́тися, -чи́ться, док., діал.

1) з ким, кому і без додатка. Траплятися (про яку-небудь подію, пригоду). || тільки док. Статися. || безос., із сполучником що.

2) безос., з інфін., кому і без додатка. Випадати (у 3 знач.).

3) кому і без додатка. Потрапляти на очі. || Випадково бути наявним.